Фейкові фотографії та відео: Як розпізнати цифрову обробку та підробку

За останні роки зростає кількість фейкових фотографій та відео, які поширюються онлайн. Цифрова обробка і маніпуляція візуальним контентом з’являються дуже швидко, що може призвести до поширення дезінформації та порушення довіри до медіа. У цій статті ми розглянемо практичні методи та інструменти, які допоможуть розпізнати цифрову обробку та підробку фотографій і відео.

Нерідко таку техніку використовують під час політичних виборів, або просто для того, щоб обманути читачів чи глядачів.

Так, на початку війни російське ІПСО створило начебто звернення президента Володимира Зеленського про те, що Україна здається. Також час від часу росіяни створюють фейкові фотографії, щоб дискредитувати українську армію.

Так, наприклад, Головне управління розвідки Міноборони України спростувало справжність пропагандистського ролика про "українських нацистів", які стріляють по автомобілю із жінкою та дитиною.

"Розміщене нещодавно в мережі відео, на якому невідома особа в українській військовій формі начебто стріляє по цивільному авто жінки з малою дитиною, - є російським фейком і ворожою ІПСО", - зазначили в ГУР.

У розвідці детально аргументували, чому відео фейкове:

• локація на окупованій території між Донецьком і Макіївкою: поворот із окружної дороги стрільбище "ДНР";
• одне з джерел вкиду — нік "Юрий Алексеич Z V";
• українські військові наносять на свої авто суцільні хрести. А це хрести Вермахту; 
• реєстратори в Україні заборонені навіть в глибокому тилу та на заході України;
• кузов автівки, на якій ніби то їдуть українські військові був виготовлений на Росії та ніколи не поставлявся до України;
• неякісний монтаж. На 1:35 військовий у безпосередній близькості від машини стріляє з автомата. Але гучних звуків пострілів немає. Вікно машини відкрите. Йшла розмова через вікно. Звуку закриття вікна немає. Коли машина їде назад знову чути, що вікно  відкрите. Постріл був, бо на відео видно розліт гільз. В цей момент мав би бути хоч якийсь звук.

1. Технічні ознаки цифрової обробки:
   а) Перевірка метаданих: Метадані можуть надати цінну інформацію про вихідний файл. Перевірте дату та місце зйомки, параметри фотоапарату та інші деталі, які можуть вказувати на автентичність зображення.
   б) Подробиці про пікселі: Ретельне дослідження пікселів у зображенні може виявити артефакти або неспівпадіння, що можуть бути наслідком цифрової обробки. Зверніть увагу на неприродні розмиття, неспівпадіння світла та тіней, аномальні розділи зображення.
   в) Аналіз компресії (низька якість зображення): Рівень компресії може вплинути на якість зображення та виявити ознаки цифрової обробки. Високий рівень компресії може призводити до втрати деталей та артефактів, що свідчать про можливу маніпуляцію.
   
   

2. Виявлення підробок відео:
   а) Аналіз руху та швидкості: Ретельно досліджуйте рух об'єктів на відео. Подивіться, чи відповідають рухи фізичним законам. Неординарний рух або нелогічні зміни швидкості можуть свідчити про цифрову підробку.
   б) Перевірка тіней та світла: Уважно досліджуйте тіні та освітлення на відео. Неправильні тіні або несумісність освітлення можуть свідчити про маніпуляцію візуальним контентом.
   в) Роздільна здатність та чіткість: Перевірте якість відео. Якщо відео надзвичайно чітке або низького розділення, це може бути підозрілою ознакою цифрової обробки.
   
   

Але є можливість перевірити, чи дійсно медіа справжнє. Надаємо декілька посилань:

• Snopes - є факт-чекером, який перевіряє та спростовує міфи, псевдоінформацію та фейкові новини.
• FactCheck.org - є незалежним джерелом перевірки фактів, яке аналізує та оцінює точність заяв політиків, організацій та ЗМІ.
• Reverse Image Search - Інструменти пошуку зворотного зображення, такі як Google Reverse Image Search або TinEye, допомагають виявити, чи були зображення використані в інших контекстах та чи були підроблені.
• InVID -  є набором інструментів для перевірки відео та виявлення ознак цифрової маніпуляції.
• Fact-Checking Organizations - Мережа Міжнародного кодексу факт-чекінгу (International Fact-Checking Network) Poynter має список організацій з перевірки фактів по всьому світу, які можуть надати достовірну інформацію та оцінити новини.
• Hoaxy - відкриває вам, як новини та інформація поширюються в соціальних мережах, що допомагає відстежити поширення фейкових новин.
• Bellingcat - є незалежною організацією, що використовує відкриті джерела та цифрові методи розслідування для перевірки фактів та розкриття дезінформації.
• First Draft - є проектом, який надає ресурси та навчання для боротьби з дезінформацією та підробкою новин.
• NewsGuard - встановлює рейтинги для новинних веб-сайтів, що допомагають користувачам розпізнавати надійні та ненадійні джерела.
• FactCheckEU - є платформою для перевірки фактів, що зосереджена на перевірці заяв політиків та інших публічних осіб у Європейському союзі.

Ці ресурси та інструменти можуть стати в нагоді під час перевірки новин та візуального контенту, щоб допомогти вам розпізнати фейки та дезінформацію.

Цифрова обробка та підробка фотографій і відео стають все поширенішими, але за допомогою практичних методів та уважності ми можемо бути більш усвідомленими споживачами візуального контенту. Розуміння технічних ознак цифрової обробки, виявлення аномалій та аналіз деталей допоможуть нам розпізнавати фейкові фотографії та відео, що зміцнить нашу здатність розділяти правдиву інформацію в цифровому світі.