Я зробила би так: Кандидат на посаду Дружківського міського голови Ірина Кірікова розповіла про своє бачення вирішення міських проблем

На сайті 06267 ми сьогодні, до настання дня тиші, публікуємо відповіді чотирьох кандидатів на пост Дружківського міського голови, що стосуються вирішення п'яти проблем, які останнім часом дуже часто обговорюються жителями міста в різних інтернет-спільнотах.

Ми попросили кандидатів в мери Дружківки поділитися своїм баченням ефективного вирішення таких проблем, як водопостачання міста, стан міських доріг, бездомні тварини, вуличне освітлення і доступність до об'єктів міської інфраструктури осіб з інвалідністю. Іншими словами, дізналися про те, що б вони зробили в першу чергу для вирішення перерахованих проблем, якщо їх оберуть на посаду керівника міста.

Пропонуємо читачам сайту 06267 дізнатися, як збирається справлятися з названими проблемами кандидат на посаду Дружківського міського голови Ірина Кирикова.

Стан доріг

«Щоб вирішити цю проблему, я б в першу чергу побувала в усіх селищах, провела б зустрічі з їх мешканцями і з перших вуст послухала б, на які ділянки доріг в тому чи іншому районі вони скаржаться. Ніхто не знає про ці проблеми краще самих жителів селищ. А скільки доріг у нашому місті перерито через проведення чисельних ремонтів міськвоканалом по усуненню різних поривів. Ось тільки після проведення ремонтних робіт цілі ділянки доріг в цих місцях просто знищуються, а відновлювати їх ніхто не поспішає. Також повинні бути приведені в порядок тротуари і внутрішньоквартальні дороги, щоб дівчата навіть вночі могли на підборах ходити по цих дорогах без ризику зламати ногу».

Бездомні тварини

«Я вважаю, що оптимальним рішенням даної проблеми могло б стати створення на території Дружківки власного притулку для бездомних тварин. Знаю, що є європейські структури, націлені на надання допомоги в створенні таких притулків. А волонтерів і захисників тварин у нас, як я знаю, не бракує. Також в штаті притулку повинен бути ветлікар, який буде і лікувати тварин, і стежити за їх станом, і проводити спеціальні процедури по стерилізації. Це повинно бути комунальне підприємство, де люди будуть офіційно працевлаштовані, і тоді ця проблема з бездомними тваринами врешті решт буде усунута».

Водопостачання

«З усіх перерахованих питань, на мій погляд, найважливішим є саме це - питання про забезпечення жителів Дружківки безперебійним водопостачанням. Цій проблемі вже багато років, але віз, як то кажуть, і нині там. Вважаю величезною помилкою міської влади дозволити перейти міськводоканалу під управління Компанією «Вода Донбасу». На мій особистий погляд, це підприємство потрібно обов'язково повертати під міське управління, і поетапно проводити заміну водопровідних мереж, які вже дуже давно вичерпали свій ресурс. Від якості питної води у величезній мірі залежить здоров'я і самопочуття наших жителів, але про якість води в прогнилих трубах навіть говорити не доводиться. Я дивилася обласну статистику по людям, які потребують допомоги з гемодіалізу (проблеми з нирками), і з жахом виявила, що Дружківка за цим показником посідає перше місце. Але це, мабуть, й не дивно, знаючи, в якому стані перебувають зараз місцеві водопровідні мережі. Я вважаю, що одним з виходів з цієї ситуації є встановлення водяних свердловин для забезпечення населення нашого міста чистою питною водою. Їх потрібно встановити в різних районах міста, щоб мешканці безперебійно, в будь-який час року, отримували чисту питну воду і не залежали від постійних перебоїв у водопостачанні».

Вуличне освітлення

«Я живу внизу селища 200 планів. Так ось - вулиця, на якій я живу, освітлюється тільки завдяки тим ліхтарям, які мешканці вмикають на своїх подвір‘ях. Тобто ми самостійно хоч таким чином намагаємось висвітлити свою вулицю. Тому моя думка з даного питання: забезпечити освітлення в першу чергу в тих районах, де його зовсім немає, а потім поступово займатися освітленням інших районів, де ще горять хоч деякі вуличні ліхтарі. Адже це і питання безпеки теж: хто знає, що чекає тебе на темній вулиці - відкритий люк або зловмисник, який під покровом темряви замислює недобре».

Доступність

«Я часто допомагаю людям в нашому місті з транспортуванням їх у Краматорськ для проведення необхідної процедури гемодіалізу. Таких людей у ​​нас чимало, і їм необхідно їздити на гемодіаліз два рази на тиждень. Серед них є люди з інвалідністю. Як-то рано вранці я спостерігала, як одного з цих людей намагалися посадити в салон автобуса РУТА, де на задніх дверях є такий трап для посадки в салон людей, що пересуваються на інвалідному візку. Я була просто в шоці від побаченого. У цього трапа такий крутий підйом, що ми втрьох не змогли підняти цього чоловіка по трапу в салон автобуса. Звернулися по допомогу до водія. А цей трап такий тонкий і нестійкий, що того й гляди зламається і людина отримає серйозні травми. Так що толку від цього трапа немає абсолютно ніякого. Тому нашоіу місту вкрай необхідний спеціальний низькопідлоговий автобус з пневмопідйомником саме для обслуговування людей з інвалідністю, які пересуваються на візках. Крім того, дуже багато об'єктів міської інфраструктури, включаючи відділення міських лікарень, не забезпечені належним чином засобами доступу, наприклад, пандусами, що робить їх відвідування людьми з інвалідністю практично неможливим. І цим питанням я б зайнялася впритул».