У Дружківці тільки одиннадцать учасників бойових дій дожили до 75-річчя Перемоги

Колись великою колоною крокували вони 9 Травня по дружківським вулицях до Вічного вогню. А сьогодні їх залишилося тільки одинадцять.

Як повідомив заступник голови Дружківської міської ради ветеранів Юрій Гребенніков, лише одинадцять учасників бойових дій у роки Другої світової війни у дожили у Дружковці до 75-річчя Великої Перемоги.

Вони зробили свій внесок у розгром нацистів.

Їм усім вже далеко за дев'яносто років, більшість - інваліди, але вони - переможці.

Ось їхні імена:

КАПІТОНЕНКО Микола Леонтійович, 1923 року народження. Старшина 44-ї танкової бригади. Спочатку був винищувачем ворожих танків, потім танкістом. У складі 1-го Українського фронту визволяв Україну, Польщу, Чехословаччину. Війну закінчив у Німеччині. Двічі поранений. Удостоєний ордена Червоної Зірки, ордена Вітчизняної війни, медалей.

КЛИМЕНКО Надія Іванівна, 1930 р.н. У 1941-1942 роках була в блокадному Ленінграді. Пережила холод, голод, обстріли і бомбардування, втрату матері і брата. Працювала на підсобних роботах, поки мала сили. Була вивезена з блокадного міста по Ладозькому озеру. Виховувалася у дитячому будинку. Як і всі блокадникі, має статус учасника бойових дій.

ВОЙТЕНОК Олексій Іванович, 1927 р.н. Стрілок, рядовий. Проходив службу в 105-му запасному полку.

ПРІЩЕНКО Микола Олександрович, 1924 р.н. Проходив службу в 200-му запасному полку.

БОЛИЧЕВ Дмитро Олександрович, 1927 р.н. Бум призванный у 1945-му році. З мінометної частиною воював на 3-му Українському фронті. Сержант. Звільняв Чехословаччину.

ЧЕРНОБОКОВ Олександр Федорович, 1926 р.н. Був призваний у 1943-му, служив в 33-му стрілецькому полку 17-го окремого корпусу Далекосхідного військового округу. Молодший сержант. Нагороджений медаллю «За перемогу над Японією».

КРАВЧЕНКО Владислав Миколайович, 1925 р.н. Молодший лейтенант. Воював на Західному, Південно-Західному, Сталінградському фронтах. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «За відвагу».

АНДРЄЄВ Микола Максимович, 1925 р.н. Брав участь у бойових діях в 1944-1945 роках у составі Третього Українського фронту. Рядовий 1114-го зенітно-артилерійського полку. Нагороджений медалями «За відвагу», «За взяття Відня», «За звільнення Белграда».

ЛІСАНСЬКІЙ Олександр Олексійович, 1925 р.н. Підполковник. Інвалід війни. Воював у Першому Білоруському фронті, Прибалтійському фронті. Нагороджений орденом Вітчизняної війни.

ЛИСТОПАД Никифор Іванович, 1924 р.н. Автоматник 1-го механізованого корпусу. З боями пройшов всю Європу. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями за взяття Відня, Будапешта, Берліна.

ЧУМАКОВА Ганна Тимофіївна, 1922 р.н. Була медсестрою на Закавказькому фронті, самовіддано рятуючи поранених, наближала Перемогу. Нагороджена орденом «За мужність» і багатьма медалями.

Після війни всі вони багато років працювали на відновленні зруйнованого війною народного господарства, багато зробили для розвитку економіки Дружківки.

*    *    *

Ми з вами – нащадки воїнів, які зробили вирішальний внесок у завершення тих страшних днів. При цьому наша Батьківщина зазнала чи не найбільших втрат. Важко сьогодні знайти українську родину, у родоводі та пам’яті якої немає особистих втрат від тієї війни.

У ці дні ми згадуємо всіх тих, у кого ми у безкінечному борзі за наше життя, схиляємо свої голови перед полеглими на полях битви, у концтаборах…

На жаль, все менше залишається цих людей серед нас, і тому обов’язком місцевої влади є турбота про них та створення гідних умов для життя.