На сайті 06267 ми сьогодні, до настання дня тиші, публікуємо відповіді чотирьох кандидатів на пост Дружківського міського голови, що стосуються вирішення п'яти проблем, які останнім часом дуже часто обговорюються жителями міста в різних інтернет-спільнотах.
Ми попросили кандидатів в мери Дружківки поділитися своїм баченням ефективного вирішення таких проблем, як водопостачання міста, стан міських доріг, бездомні тварини, вуличне освітлення і доступність до об'єктів міської інфраструктури осіб з інвалідністю. Іншими словами, дізналися про те, що б вони зробили в першу чергу для вирішення перерахованих проблем, якщо їх оберуть на посаду керівника міста.
Пропонуємо читачам сайту 06267 дізнатися, як збирається справлятися з названими проблемами кандидат на посаду Дружківського міського голови Ірина Кирикова.
Стан доріг
«Щоб вирішити цю проблему, я б в першу чергу побувала в усіх селищах, провела б зустрічі з їх мешканцями і з перших вуст послухала б, на які ділянки доріг в тому чи іншому районі вони скаржаться. Ніхто не знає про ці проблеми краще самих жителів селищ. А скільки доріг у нашому місті перерито через проведення чисельних ремонтів міськвоканалом по усуненню різних поривів. Ось тільки після проведення ремонтних робіт цілі ділянки доріг в цих місцях просто знищуються, а відновлювати їх ніхто не поспішає. Також повинні бути приведені в порядок тротуари і внутрішньоквартальні дороги, щоб дівчата навіть вночі могли на підборах ходити по цих дорогах без ризику зламати ногу».
Бездомні тварини
«Я вважаю, що оптимальним рішенням даної проблеми могло б стати створення на території Дружківки власного притулку для бездомних тварин. Знаю, що є європейські структури, націлені на надання допомоги в створенні таких притулків. А волонтерів і захисників тварин у нас, як я знаю, не бракує. Також в штаті притулку повинен бути ветлікар, який буде і лікувати тварин, і стежити за їх станом, і проводити спеціальні процедури по стерилізації. Це повинно бути комунальне підприємство, де люди будуть офіційно працевлаштовані, і тоді ця проблема з бездомними тваринами врешті решт буде усунута».
Водопостачання
«З усіх перерахованих питань, на мій погляд, найважливішим є саме це - питання про забезпечення жителів Дружківки безперебійним водопостачанням. Цій проблемі вже багато років, але віз, як то кажуть, і нині там. Вважаю величезною помилкою міської влади дозволити перейти міськводоканалу під управління Компанією «Вода Донбасу». На мій особистий погляд, це підприємство потрібно обов'язково повертати під міське управління, і поетапно проводити заміну водопровідних мереж, які вже дуже давно вичерпали свій ресурс. Від якості питної води у величезній мірі залежить здоров'я і самопочуття наших жителів, але про якість води в прогнилих трубах навіть говорити не доводиться. Я дивилася обласну статистику по людям, які потребують допомоги з гемодіалізу (проблеми з нирками), і з жахом виявила, що Дружківка за цим показником посідає перше місце. Але це, мабуть, й не дивно, знаючи, в якому стані перебувають зараз місцеві водопровідні мережі. Я вважаю, що одним з виходів з цієї ситуації є встановлення водяних свердловин для забезпечення населення нашого міста чистою питною водою. Їх потрібно встановити в різних районах міста, щоб мешканці безперебійно, в будь-який час року, отримували чисту питну воду і не залежали від постійних перебоїв у водопостачанні».
Вуличне освітлення
«Я живу внизу селища 200 планів. Так ось - вулиця, на якій я живу, освітлюється тільки завдяки тим ліхтарям, які мешканці вмикають на своїх подвір‘ях. Тобто ми самостійно хоч таким чином намагаємось висвітлити свою вулицю. Тому моя думка з даного питання: забезпечити освітлення в першу чергу в тих районах, де його зовсім немає, а потім поступово займатися освітленням інших районів, де ще горять хоч деякі вуличні ліхтарі. Адже це і питання безпеки теж: хто знає, що чекає тебе на темній вулиці - відкритий люк або зловмисник, який під покровом темряви замислює недобре».
Доступність
«Я часто допомагаю людям в нашому місті з транспортуванням їх у Краматорськ для проведення необхідної процедури гемодіалізу. Таких людей у нас чимало, і їм необхідно їздити на гемодіаліз два рази на тиждень. Серед них є люди з інвалідністю. Як-то рано вранці я спостерігала, як одного з цих людей намагалися посадити в салон автобуса РУТА, де на задніх дверях є такий трап для посадки в салон людей, що пересуваються на інвалідному візку. Я була просто в шоці від побаченого. У цього трапа такий крутий підйом, що ми втрьох не змогли підняти цього чоловіка по трапу в салон автобуса. Звернулися по допомогу до водія. А цей трап такий тонкий і нестійкий, що того й гляди зламається і людина отримає серйозні травми. Так що толку від цього трапа немає абсолютно ніякого. Тому нашоіу місту вкрай необхідний спеціальний низькопідлоговий автобус з пневмопідйомником саме для обслуговування людей з інвалідністю, які пересуваються на візках. Крім того, дуже багато об'єктів міської інфраструктури, включаючи відділення міських лікарень, не забезпечені належним чином засобами доступу, наприклад, пандусами, що робить їх відвідування людьми з інвалідністю практично неможливим. І цим питанням я б зайнялася впритул».