Першими після аварії на ЧАЕС взяли на себе удар пожежні підрозділи самої станції. Потім по тривозі були підняті рятувальники сусідніх міст.
У ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції чималу роль зіграли і наші земляки.
Як розповів кореспонденту сайту 06267 голова Дружківської міської організації «Союз ветеранів та інвалідів Чорнобиля» Олексій Белоносов, для допомоги в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС наші земляки призивалися через військкомат, хтось поїхав туди добровольцем, кого-то відрядили від міських підприємств і організацій.
«В даний час на обліку в нашій організації 60 осіб, - каже голова «Союзу ветеранів та інвалідів Чорнобиля». - А всього в Дружківці мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС 352 людини».
Що стосується безпосередньо ліквідаторів наслідків аварії, то таких на сьогоднішній день в Дружківці залишилося 95 осіб, додав Олексій Белоносов.
Сам він у складі окремої пожежної роти 25-ї бригади хімзахисту протягом майже півтора місяця - з 2 червня по 11 липня 1987 року - на даху третього енергоблоку ЧАЕС займався зніманням старого покриття.
Всі ліквідатори працювали на даху 3-го енергоблоку не більше двох хвилин на день.
Як згадує Олексій Белоносов, спочатку на дах заходила громадянська розвідка, потім - військова. Вони визначали за допомогою приладів, як довго і в якому місці на даху можна працювати.
«Поки проводилася розвідка, ми сиділи у притулку, - каже Олексій. - Потім - команда, і ми, десять-п'ятнадцять чоловік, працювали відведений час на даху, кожен на своїй ділянці. Час знаходження на даху не перевищував двох хвилин, в залежності від місця. Наприклад, в двох кроках від мене ліквідатору давалося півтори хвилини, а мені, припустимо, хвилину сорок п'ять секунд. Цей час, в залежності від замірів розвідників, кожен раз міг змінюватися. Але, повторюся, він ніколи не перевищував двох хвилин».
Основними знаряддями праці на даху для ліквідаторів тоді були сокири і лопати - знімали старий бітум, очищали дах.
Засоби захисту - респіратори і костюми ОЗК.
«І так тривала зміна за зміною. За нами приходили інші, - каже Олексій Белоносов. - Це потім вже приїхала інша бригада, яка клала нове покриття третього енергоблоку. А ми в той час знімали стару покрівлю».
Спустившись з даху, ліквідатори відразу прямували в душ. Потім їх вантажили на «Урали» і відправляли в село Оране - там розташовувалася база ліквідаторів.
Всього за час свого перебування на ЧАЕС ліквідатор наслідків аварії Олексій Белоносов 29 разів працював на даху третього енергоблоку.
Всі, хто був поруч з ним тоді, отримали за цей час гранично допустиму дозу опромінення.
В окремій пожежній роті, де служив Олексій Белоносов, з ним було ще п'ятеро дружківчан. На цей час з шістьох в живих залишилося двоє.